Browse all 65 topics on this pageShow
Cases
- Genitive singular — noun endings
- Genitive after quantity words
- Genitive plural — basic endings
- Dative singular — noun endings
- Dative subject of impersonal predicates
- Locative singular — all endings + alternations
- Instrumental singular — endings
- Accusative plural animacy (= genitive)
- The six cases — full singular overview
- Vocative — productive formation
- Pluralia tantum nouns
Pronouns
Verb tenses
Prepositions
Aspect
Motion verbs
Syntax
Verb usage
Numbers dates time
Learn A2 ukrainian grammar by using it.
Stories, AI conversations and practice exercises built around these exact topics — at your level.
Aspect introduction — perfective vs imperfective
Вид дієслова — вступ
Almost every Ukrainian verb belongs to one of two aspects (вид): imperfective (недоконаний) or perfective (доконаний). Aspect is not a tense — it tells you how you look at the action. The imperfective views the action as a process, a repetition or just names it (читати, писати, робити). The perfective views it as one whole, completed event with a result (прочитати, написати, зробити). Most actions exist as a pair: one imperfective verb and one perfective partner. English uses one verb and adds words like 'finish' or 'used to'; Ukrainian builds this meaning straight into the verb. So before you choose a tense, you choose an aspect — and that choice is the heart of the Ukrainian verb.
Key rule
Every action verb is imperfective (process/repetition) or perfective (one completed result); learn both members of the pair and choose the aspect before the tense.
Examples
- Я люблю читати ввечері.Я люблю прочитати ввечері.
A general activity/habit with любити takes the imperfective читати; the perfective would name one finished reading.
- Вона написала лист і відправила його.Вона писала лист і відправила його.
One completed action with a result before the next → perfective написала.
- Що ти робив учора цілий день?Що ти зробив учора цілий день?
Asking about the process over a whole day → imperfective робив.
Common mistakes
Imperfective used for one completed result
Я вже робив домашнє завдання, можна гуляти.Я вже зробив домашнє завдання, можна гуляти.'Already done' with a result requires the perfective зробив, not the process verb.
Perfective used for a habit or general activity
Щовечора я прочитаю книжку дітям.Щовечора я читаю книжку дітям.A repeated habit (щовечора) takes the imperfective читаю; the perfective form here means a single future action.
Recognising aspectual pairs
Видові пари — розпізнавання
Most Ukrainian verbs come in an aspectual pair (видова пара): one imperfective verb and its perfective partner, both built on the same root and meaning the same action. Common patterns are: a prefix added (читати → прочитати, писати → написати, робити → зробити); a suffix change (давати → дати, купувати → купити); and a small number of suppletive pairs from different roots (брати → взяти, говорити → сказати). Learning a verb means learning its partner, the way you learn an English irregular verb. When you can spot the pair, you can move freely between process and result. This tag trains you to recognise which two verbs go together and which way each one points.
Key rule
An aspectual pair is two verbs with the same meaning but opposite aspect, linked by a prefix, a suffix change, or (rarely) a different root — learn both members together.
Examples
- читати — прочитати: я читаю щодня, але сьогодні вже прочитав главу.читати — зробити: я читаю щодня, але сьогодні вже зробив главу.
The perfective partner of читати is прочитати; зробити is the pair of robyty, not читати.
- брати — взяти: я беру книжку щодня, а вчора взяв нову.брати — забрати: я беру книжку щодня, а вчора забрав нову.
The neutral perfective of брати is the suppletive взяти; забрати adds a new meaning ('take away').
- давати — дати: вона дає поради часто й сьогодні вже дала одну.давати — даває: вона дає поради часто й сьогодні вже даває одну.
The perfective partner is the short form дати; даває is not a word.
Common mistakes
Pairing verbs from unrelated roots
Імперфектив читати має пару зробити.Імперфектив читати має пару прочитати.A true pair shares one root and meaning; читати / прочитати, not читати / зробити.
Mistaking a meaning-changing prefix for the aspect partner
Пара до писати — це переписати.Пара до писати — це написати.переписати means 'rewrite', a new verb; the neutral perfective of писати is написати.
Aspect meaning — completion vs process
Значення виду — результат і процес
The core difference between the two aspects is completion versus process. The perfective (доконаний) shows one whole action that reached its end and produced a result: я прочитав книжку (I read it through), вона зварила суп (she cooked the soup, it's ready). The imperfective (недоконаний) shows the action as ongoing, in progress, or without focus on its end: я читав книжку (I was reading), вона варила суп (she was cooking). Clues help you choose: words like нарешті, вже, за годину point to a completed result; words like довго, цілий день, поки, коли (background) point to a process. Same action, two ways of seeing it — and the listener hears whether it is finished or still going.
Key rule
Use the perfective for one action completed with a result (often with нарешті, вже, за годину); use the imperfective for a process in progress or backgrounded (often with довго, цілий день, поки).
Examples
- Я нарешті зварила суп, можна обідати.Я нарешті варила суп, можна обідати.
'Finally cooked, ready to eat' = completed result → perfective зварила.
- Коли я варила суп, прийшли гості.Коли я зварила суп, прийшли гості до того, як я почала.
A background process interrupted by an event → imperfective варила.
- Він довго ремонтував машину.Він довго відремонтував машину.
Duration (довго) describes the process → imperfective ремонтував.
Common mistakes
Perfective with a duration phrase
Я прочитав книжку цілий день.Я читав книжку цілий день.A whole-day stretch describes the process → imperfective читав.
Imperfective for a clearly finished result
Нарешті я прибирала квартиру, тепер чисто.Нарешті я прибрала квартиру, тепер чисто.'Finally, now it's clean' is a completed result → perfective прибрала.
Imperfective — repetition and habit
Недоконаний вид — повторюваність і звичка
When an action is repeated, regular or habitual, Ukrainian uses the imperfective (недоконаний вид), in any tense. A habit is not one finished event — it happens again and again — so even if each single time is 'completed', the repetition itself is a process. So we say щодня я читаю газету, минулого року я завжди допомагав мамі, наступного року я буду їздити на роботу велосипедом. Frequency words make this clear: щодня, часто, завжди, зазвичай, іноді, кожного дня, по понеділках. With these words a perfective would be wrong, because it names a single whole event, not a repeated one. This is one of the most reliable rules of aspect: repetition and habit → imperfective.
Key rule
Repeated, habitual or regular actions take the imperfective in any tense; frequency words (щодня, часто, завжди, зазвичай) make the perfective wrong.
Examples
- Щодня я читаю газету за сніданком.Щодня я прочитаю газету за сніданком.
A daily habit → imperfective читаю; the perfective form here means one future action.
- У дитинстві я часто допомагав дідусеві в саду.У дитинстві я часто допоміг дідусеві в саду.
A repeated past habit (часто) → imperfective допомагав.
- Вона завжди вставала о шостій ранку.Вона завжди встала о шостій ранку.
'Always used to get up' is repeated → imperfective вставала.
Common mistakes
Perfective with a frequency adverb
Щодня вона приготує сніданок для всіх.Щодня вона готує сніданок для всіх.A daily habit cannot be a single completed event → imperfective готує.
Perfective past for a repeated childhood habit
У дитинстві я часто прочитав казки.У дитинстві я часто читав казки.'Часто' marks repetition → imperfective читав.
Prefixed perfectives — introduction
Творення доконаного виду префіксом — вступ
A very common way to make a perfective from an imperfective is to add a prefix. The prefix does not change the basic meaning — it just marks the action as one completed whole. The most frequent perfectivizing prefixes are на-, з-/с-, про-, по-: писати → написати, робити → зробити, читати → прочитати, готувати → приготувати, снідати → поснідати. Which prefix a verb takes is not free — it is fixed for each verb, so you learn the pair together. Be careful: some prefixes add a new meaning instead of just the aspect (писати → переписати = rewrite, підписати = sign). At A2 you mainly need to recognise the standard perfective partner and use it for completed actions.
Key rule
Many perfectives are made by adding a fixed prefix (на-, з-/с-, про-, по-) to the imperfective without changing the meaning; з- becomes с- before к/п/т/ф/х, and meaning-changing prefixes (пере-, під-, за-) build new verbs, not pure pairs.
Examples
- Я написав листа і відправив його.Я писав листа і відправив його одразу до кінця.
A completed result needs the prefixed perfective написав (на- + писати).
- Вона зробила всю роботу до вечора.Вона робила всю роботу до вечора й завершила.
'Got it all done' → perfective зробила (з- + робити).
- Я вже прочитав цю статтю.Я вже зробив цю статтю.
The perfective of читати is прочитати (про-), not the unrelated зробити.
Common mistakes
Wrong prefix on the perfective partner
Я зчитав книжку за вечір.Я прочитав книжку за вечір.The fixed perfective of читати uses про-: прочитав, not з-.
Keeping з- before a voiceless consonant
Він зказав мені правду.Він сказав мені правду.з- becomes с- before к/п/т/ф/х: сказав.
Genitive singular — noun endings
Родовий відмінок — однина
The genitive answers 'of whom/what?' (кого? чого?) and marks possession, absence, and the object after many prepositions (без, для, від, до). In the singular, masculine and neuter nouns take -а or -я (стіл → стола, море → моря), and feminine nouns ending in -а/-я take -и or -і (книга → книги, земля → землі). The ending you choose depends on whether the stem ends in a hard or a soft consonant. Many masculine nouns also use -у/-ю for materials and abstract nouns (цукру, снігу). Watch the i↔o/e change: кіт → кота, ніч → ночі.
Key rule
Choose -а/-я for masculine/neuter concretes and -у/-ю for masses/abstracts, -и/-і for feminine -а/-я nouns, and -і for feminine nouns ending in a consonant.
Examples
- Це книга мого брата.Це книга мій брат.
Possession requires the genitive брата, not the nominative.
- Я випив склянку молока.Я випив склянку молоко.
The mass noun молоко takes genitive молока after a measure word.
- У нас немає цукру.У нас немає цукор.
Absence (немає) needs the genitive; the mass noun цукор → цукру with -у.
Common mistakes
Nominative used for possession
Це машина мій тато.Це машина мого тата.Possession ('whose') is expressed by the genitive, so тато → тата with its modifier in the genitive too.
Wrong ending for a mass/abstract masculine
Випий трохи чая.Випий трохи чаю.Mass nouns take -у/-ю, not -а/-я; the soft-stem чай gives чаю.
Genitive after quantity words
Родовий після слів кількості
Quantity words like багато (many/much), мало (few/little), трохи (a little), кілька (a few), скільки (how much/many) and стільки (so much/many) put the following noun in the genitive. With countable nouns you use the genitive plural (багато книжок, кілька друзів); with uncountable nouns you use the genitive singular (мало води, трохи цукру). The verb stays in the neuter singular in the past: 'Багато людей прийшло.' This is different from English, where the noun simply follows the quantity word in its normal form.
Key rule
багато / мало / трохи / кілька / скільки + genitive: genitive plural for countables, genitive singular for uncountables.
Examples
- У бібліотеці багато книжок.У бібліотеці багато книжки.
Countable after багато → genitive plural книжок, not singular.
- Налий трохи води.Налий трохи воду.
трохи governs the genitive; uncountable вода → singular води.
- У мене мало часу.У мене мало час.
мало + genitive singular часу for the abstract час.
Common mistakes
Nominative kept after a quantity word
У нас багато робота.У нас багато роботи.багато governs the genitive; uncountable робота → singular роботи.
Singular instead of genitive plural for countables
Я купив кілька яблуко.Я купив кілька яблук.Countables after кілька take the genitive plural: яблуко → яблук.
Genitive plural — basic endings
Родовий відмінок — множина
The genitive plural is used after quantity words, after numbers from five up, and to show absence (немає книжок). It has three main endings: zero (no ending) for many feminine and neuter nouns (книга → книжок, місто → міст), -ів for most masculines (стіл → столів, день → днів), and -ей for some feminine and 'shared' nouns (ніч → ночей, гроші → грошей). When the ending is zero, a 'filler' vowel о or е often appears in the stem, and the i↔o/e alternation shows up (книжок, вікон, сестер).
Key rule
Genitive plural uses zero ending (often with inserted о/е and i↔o/e), -ів for most masculines, or -ей for third-declension and shared nouns.
Examples
- На полиці немає книжок.На полиці немає книжки.
Absence of several items → genitive plural книжок (zero ending).
- У кімнаті п'ять вікон.У кімнаті п'ять вікнів.
Neuter вікно takes a zero ending with inserted о: вікон, not -ів.
- Тут багато столів.Тут багато столов.
Masculine стіл → столів with -ів (Ukrainian has no -ов here).
Common mistakes
-ів used where a zero ending is required
У домі багато вікнів.У домі багато вікон.Neuter вікно takes a zero ending with an inserted о: вікон.
Russian -ов instead of Ukrainian -ів
П'ять столов стоять у залі.П'ять столів стоять у залі.Ukrainian masculine genitive plural is -ів, never the Russian -ов.
Dative singular — noun endings
Давальний відмінок — однина
The dative answers 'to/for whom?' (кому? чому?) and marks the receiver or beneficiary: 'I'm giving the book to my friend.' In the singular, masculine animate nouns prefer -ові/-еві (братові, вчителеві) but can also take -у/-ю (брату); neuter nouns take -у/-ю (вікну, морю); feminine -а/-я nouns take -і/-ї (сестрі, землі); and feminine consonant-final nouns take -і (ночі). The masculine -ові ending is a very Ukrainian feature, especially for people. The dative is required after verbs like давати, казати, допомагати, дякувати.
Key rule
Dative singular: masculine animate prefers -ові/-еві (also -у/-ю), neuter and inanimate masc take -у/-ю, feminine -а/-я takes -і/-ї (with к/г/х→ц/з/с), feminine consonant nouns take -і.
Examples
- Я дав книгу братові.Я дав книгу брата.
The recipient is dative братові, not genitive брата.
- Зателефонуй учителеві.Зателефонуй учителя.
телефонувати governs the dative; soft stem → -еві.
- Купи подарунок мамі.Купи подарунок мама.
Beneficiary мама → dative мамі.
Common mistakes
Genitive used for the recipient
Я дав книгу сина.Я дав книгу синові.The receiver is dative; the -ові ending also keeps it distinct from the genitive сина.
Accusative after a dative verb
Допоможи мене мамі.Допоможи мамі.допомагати governs the dative directly: мамі.
Dative subject of impersonal predicates
Давальний суб'єкт безособових речень
In Ukrainian, feelings, states, and necessity are often expressed with no grammatical subject: the person who feels something stands in the dative. 'Мені холодно' literally means 'to-me (it is) cold' — I'm cold. The same pattern gives мені цікаво (I find it interesting), тобі весело (you're having fun), and нам треба/потрібно (we need). The predicate word does not agree with the dative — it stays in a fixed neuter form. In the past you add було, in the future буде: 'Мені було холодно', 'Нам буде цікаво'.
Key rule
Impersonal states put the experiencer in the dative with an invariable predicative; tense comes from було/буде, and necessity uses треба/потрібно (never надо) + infinitive.
Examples
- Мені холодно.Я холодний від погоди зараз.
The state 'I'm cold' is impersonal: dative мені + invariable холодно.
- Тобі цікаво на уроці?Ти цікавий на уроці?
'You find it interesting' needs dative тобі + цікаво, not an adjective about you.
- Нам треба йти.Нам надо йти.
Use треба, never the surzhyk надо; the experiencer is dative нам.
Common mistakes
Nominative experiencer instead of dative
Я холодно.Мені холодно.The experiencer of an impersonal state stands in the dative: мені.
Surzhyk надо for necessity
Мені надо працювати.Мені треба працювати.надо is a Russianism; Ukrainian uses треба/потрібно.
Locative singular — all endings + alternations
Місцевий відмінок — однина (закінчення й чергування)
The locative (місцевий відмінок) is used only with prepositions — на, у/в, при, по — to say where something is: 'на столі', 'у школі', 'при дорозі'. Its endings are -і/-ї for most nouns (стіл → на столі, земля → на землі, Марія → при Марії), -ові/-еві for many masculine animate nouns (на синові, на учителеві), and -у/-ю for some masculines and neuters (у саду, у морі). The key feature is consonant alternation before -і: г/к/х turn into з/ц/с — нога → на нозі, рука → в руці, вухо → у вусі.
Key rule
Locative is preposition-only: take -і/-ї (with к/г/х→ц/з/с), -ові/-еві for masculine animates, or -у/-ю for some masculines and neuters.
Examples
- Книга лежить на столі.Книга лежить на стіл.
Location ('where') is locative на столі; на стіл would be 'onto the table'.
- Ми були в школі.Ми були в школу.
Being somewhere = locative школі; школу is the accusative of motion.
- На нозі болить рана.На ногі болить рана.
г→з before -і: нога → на нозі.
Common mistakes
No к/г/х → ц/з/с mutation
Каблучка на рукі.Каблучка на руці.к mutates to ц before -і: рука → руці.
Accusative used for static location
Я живу в місто.Я живу в місті.'Living in' is location → locative місті, not the accusative of motion.
Instrumental singular — endings
Орудний відмінок — однина
The instrumental case answers «ким?/чим?» (with whom / with what) and marks the tool, the means, or a companion (with the preposition «з»). In the singular, masculine and neuter nouns take -ом after a hard consonant (столом, вікном) and -ем/-єм after a soft one or after й (вчителем, краєм). Feminine nouns ending in -а/-я take -ою/-ею (рукою, землею). Soft feminine nouns ending in a consonant take -ю with a doubled consonant: сіль → сіллю, ніч → ніччю, подорож → подорожжю. Use it after «писати», «їхати», «пишатися» and after «з», «над», «під», «перед».
Key rule
Masc/neut take -ом (hard) or -ем/-єм (soft/й); fem -а/-я take -ою/-ею; soft consonant-final fem take -ю with the consonant doubled (сіль→сіллю).
Examples
- Я пишу листа ручкою.Я пишу листа ручка.
The instrument of writing must be in the instrumental: рука → ручкою.
- Він працює вчителем у школі.Він працює вчитель у школі.
A soft-stem masculine noun takes -ем: вчитель → вчителем.
- Ми приправили суп сіллю.Ми приправили суп сілю.
Soft feminine noun in a consonant takes -ю with the consonant DOUBLED: сіль → сіллю, not сілю.
Common mistakes
No doubling on soft feminine consonant-final nouns
Я посолив суп сілю.Я посолив суп сіллю.Third-declension feminine nouns double the final consonant before -ю: сіль → сіллю.
Using -ом on a soft stem instead of -ем
Він став вчителом.Він став вчителем.Soft stems take -ем, hard stems take -ом; вчитель is soft.
Accusative plural animacy (= genitive)
Знахідний — істоти в множині (= родовий)
In the plural, the accusative form depends on whether the noun is alive (animate) or not. For animate nouns — people and animals — the accusative plural is identical to the GENITIVE plural: бачу студентів, друзів, дітей, котів. For inanimate nouns — things — the accusative plural is identical to the NOMINATIVE plural: бачу столи, книги, міста. This is exactly the masculine-singular rule extended to the whole plural, regardless of gender. Adjectives agreeing with animate nouns copy the genitive plural too: бачу нових студентів, маленьких дітей.
Key rule
Animate accusative plural = genitive plural (бачу студентів, дітей); inanimate accusative plural = nominative plural (бачу столи, книги).
Examples
- Я бачу студентів у коридорі.Я бачу студенти у коридорі.
Animate plural takes the genitive form: студенти → студентів.
- Ми запросили друзів на вечерю.Ми запросили друзі на вечерю.
Animate accusative = genitive: друзі → друзів.
- Учителька любить своїх дітей.Учителька любить свої діти.
Animate: діти → дітей; the possessive also goes genitive: своїх.
Common mistakes
Using nominative plural for animate objects
Я бачу мої друзі.Я бачу моїх друзів.Animate accusative plural = genitive plural: друзі → друзів, мої → моїх.
Using genitive form for inanimate objects
Я купую нових книг.Я купую нові книги.Inanimate accusative plural = nominative plural: книги stay книги.
The six cases — full singular overview
Шість відмінків — зведена таблиця однини
Ukrainian has six working cases (plus the vocative). Each answers its own question: називний (хто?/що?), родовий (кого?/чого?), давальний (кому?/чому?), знахідний (кого?/що?), орудний (ким?/чим?), місцевий (на/у кому?/чому?). The endings change by gender and declension. Take «студент»: студент, студента, студентові/студенту, студента, студентом, (на) студентові/студентові. Take «книга»: книга, книги, книзі, книгу, книгою, (на) книзі. Take «вікно»: вікно, вікна, вікну, вікно, вікном, (у) вікні. Knowing the question each case answers is the key to choosing the right ending.
Key rule
Each case answers its own question (хто?/кого?/кому?/кого?/ким?/на кому?); endings shift by gender and declension across the singular paradigm.
Examples
- Це студент. Я чекаю на студента. Я дав книгу студентові.Це студент. Я чекаю на студент. Я дав книгу студент.
Each verb assigns its case: знахідний студента, давальний студентові.
- Книга лежить на столі.Книга лежить на стіл.
«на» + location requires the locative: стіл → (на) столі.
- Я розмовляю з сестрою про брата.Я розмовляю з сестра про брат.
Орудний сестрою after «з»; знахідний брата after «про».
Common mistakes
Locative without consonant alternation
Малюнок у книгі.Малюнок у книзі.Feminine -га/-ка/-ха change to -зі/-ці/-сі in the locative: книга → книзі.
Using accusative where dative is required
Я допомагаю мою сестру.Я допомагаю моїй сестрі.«допомагати» governs the dative: сестра → сестрі, моя → моїй.
Vocative — productive formation
Кличний відмінок — творення
The vocative (кличний) is the case for calling or addressing someone. It is alive and obligatory in Ukrainian — you cannot use the nominative to call a person. Hard masculine nouns take -е: друг → друже, Іван → Іване, пан → пане. Soft and -р/-ж stems take -ю: Андрій → Андрію, лікар → лікарю. Many take -у: син → сину, тато → тату, дід → діду. Feminine -а nouns take -о (Оксана → Оксано, мама → мамо) and soft -я nouns take -е (Надія → Надіє, земля → земле). Use it whenever you call out to someone by name or title.
Key rule
Address forms use the vocative: masc hard -е (друже), soft/-р -ю (лікарю), short masc -у (сину); fem -а → -о (мамо), soft -я → -е (Надіє).
Examples
- Добрий день, пане!Добрий день, пан!
Addressing requires the vocative: пан → пане.
- Друже, допоможи мені!Друг, допоможи мені!
Calling a friend takes the vocative: друг → друже.
- Оксано, заходь, будь ласка!Оксана, заходь, будь ласка!
Feminine -а name takes -о: Оксана → Оксано.
Common mistakes
Using the nominative to address someone (Russian-style)
Іван, привіт!Іване, привіт!Ukrainian requires a living vocative for direct address: Іван → Іване.
Wrong ending on a feminine name
Оксана, ходімо!Оксано, ходімо!First-declension feminine -а takes -о in the vocative: Оксано.
Pluralia tantum nouns
Іменники, що мають лише множину
Some Ukrainian nouns exist only in the plural — they have no singular form. They are called pluralia tantum. Common ones: двері (door/doors), окуляри (glasses), гроші (money), ножиці (scissors), канікули (holidays), ворота (gate), штани (trousers), сани (sled). They always take plural verbs and plural agreement: двері відчинені, гроші закінчилися. To count them you use special collective numerals or «пара»: двоє дверей, п'ятеро окулярів, одна пара ножиць. Their case endings follow normal plural patterns: без грошей, до дверей, з ножицями.
Key rule
Pluralia tantum nouns (двері, окуляри, гроші, ножиці, канікули, ворота) have no singular, always take plural agreement, and are counted with collective numerals or «пара».
Examples
- Мої окуляри зламалися.Мій окуляр зламався.
Окуляри exists only in the plural — no singular form окуляр.
- Двері до кімнати відчинені.Двір до кімнати відчинена.
Двері is a fixed plural and triggers plural agreement: відчинені.
- У мене закінчилися гроші.У мене закінчилася гроша.
Гроші has no singular; the verb stays plural: закінчилися.
Common mistakes
Inventing a singular form
Де мій окуляр?Де мої окуляри?Окуляри has no singular; it stays plural with plural agreement.
Singular verb agreement
Гроші лежить на столі.Гроші лежать на столі.A plurale tantum noun always takes a plural verb: лежать.
Іти vs ходити — unidirectional vs multidirectional
Іти і ходити — односпрямований/різноспрямований
Ukrainian on-foot motion uses two related verbs. Іти is unidirectional: one trip in one direction, happening right now or planned as a single move — я йду до школи (I'm on my way to school). Ходити is multidirectional: it covers habitual or repeated trips, round trips, and walking around in general — я ходжу до школи щодня (I go to school every day). So English "go" splits in two: a single directed walk → іти, a regular or there-and-back walk → ходити. Watch the present forms: я йду / ти йдеш but я ходжу / ти ходиш. Choosing the pair correctly is the heart of Ukrainian verbs of motion.
Key rule
Use іти for one trip in one direction (now or planned); use ходити for habitual, repeated, or round-trip walking.
Examples
- Я йду до магазину, скоро повернуся.Я ходжу до магазину, скоро повернуся.
One trip happening now toward a goal → unidirectional іти (йду).
- Щоранку я ходжу пішки на роботу.Щоранку я йду пішки на роботу.
A daily habit (щоранку) needs the multidirectional ходити (ходжу).
- Куди ти йдеш так пізно?Куди ти ходиш так пізно?
A single trip happening right now → іти (йдеш).
Common mistakes
Using ходити for a single trip in progress
Я ходжу зараз до лікаря.Я йду зараз до лікаря.Зараз marks one ongoing directed trip, which is unidirectional іти.
Using іти for a habitual action
Я кожен день йду в спортзал.Я кожен день ходжу в спортзал.A daily routine is repeated motion → ходити.
Їхати vs їздити (by vehicle)
Їхати і їздити (транспортом)
When you travel by any vehicle — car, bus, train, bike — Ukrainian uses їхати and їздити, the wheeled counterparts of іти/ходити. Їхати is unidirectional: one trip by vehicle in one direction, now or planned — я їду в Київ завтра. Їздити is multidirectional: regular, repeated, or round trips — я їжджу в Київ щомісяця. Both start with the iotated є-: їхати → я їду, ти їдеш; їздити → я їжджу, ти їздиш. As with walking, English "go/drive/ride" maps onto a single directed trip (їхати) or a habit/round trip (їздити). Pick the verb by whether the motion is one direction now or repeated.
Key rule
Use їхати for one vehicle trip in one direction (now or planned); use їздити for repeated, habitual, or round-trip travel.
Examples
- Завтра я їду до Одеси на поїзді.Завтра я їжджу до Одеси на поїзді.
A single planned trip in one direction → їхати (їду).
- Я щодня їжджу на роботу автобусом.Я щодня їду на роботу автобусом.
A daily habit (щодня) needs the multidirectional їздити (їжджу).
- Ми зараз їдемо в аеропорт.Ми зараз їздимо в аеропорт.
Right now, one directed trip → їхати (їдемо).
Common mistakes
Using їздити for a single trip in progress
Зараз ми їздимо до лікарні.Зараз ми їдемо до лікарні.Зараз marks one ongoing directed trip → їхати.
Using їхати for a habitual journey
Я щотижня їду до Києва у справах.Я щотижня їжджу до Києва у справах.A weekly routine is repeated motion → їздити.
Летіти vs літати (to fly)
Летіти і літати
Flying follows the same pattern as walking and driving. Летіти is unidirectional: one flight in one direction, now or planned — літак летить до Парижа; завтра я лечу в Берлін. Літати is multidirectional: repeated flights, round trips, or flying around in general — птахи літають у небі; я часто літаю у відрядження. Watch the stem change in летіти: я лечу (т→ч), ти летиш, вони летять; while літати is regular — я літаю, ти літаєш. As before, a single directed flight uses летіти, and habitual or back-and-forth flying uses літати.
Key rule
Use летіти for one flight in one direction (now or planned); use літати for repeated, habitual, or round-trip flying.
Examples
- Завтра я лечу до Варшави.Завтра я літаю до Варшави.
A single planned flight in one direction → летіти (лечу).
- Я часто літаю у відрядження.Я часто лечу у відрядження.
Repeated flights (часто) need the multidirectional літати (літаю).
- Дивись, літак летить просто над нами!Дивись, літак літає просто над нами!
One flight in progress in a single direction → летіти (летить).
Common mistakes
Using літати for a single flight in progress
Зараз ми літаємо над морем.Зараз ми летимо над морем.Зараз marks one ongoing directed flight → летіти.
Using летіти for habitual flights
Я щомісяця лечу до Берліна у справах.Я щомісяця літаю до Берліна у справах.A monthly routine is repeated motion → літати.
Іти vs їхати — foot vs vehicle
Іти і їхати — пішки чи транспортом
Ukrainian splits motion not only by direction but by means: on foot vs by vehicle. For a single directed trip, you choose іти if you walk and їхати if you ride or drive. So я йду в магазин = I'm walking to the shop, but я їду в магазин = I'm driving/riding there. The choice is obligatory: there is no neutral "go" — you must signal whether it is on foot. Often the word пішки (on foot) makes it explicit with іти, while a means like машиною, автобусом, потягом goes with їхати. The same split exists for habits: ходити (walk) vs їздити (ride).
Key rule
For one directed trip, pick іти if you go on foot and їхати if you go by vehicle; the same foot/vehicle split holds for habitual ходити vs їздити.
Examples
- Я йду до магазину пішки, він поруч.Я їду до магазину пішки, він поруч.
On foot (пішки) requires іти, not їхати.
- Я їду до магазину машиною.Я йду до магазину машиною.
By vehicle (машиною) requires їхати, not іти.
- Завтра ми їдемо до Львова потягом.Завтра ми йдемо до Львова потягом.
Travel by train to another city → їхати (їдемо).
Common mistakes
Using a foot verb with a vehicle
Я йду в Київ потягом.Я їду в Київ потягом.Travel by train is by vehicle → їхати, not іти.
Using a vehicle verb with пішки
Ми їдемо в парк пішки.Ми йдемо в парк пішки.Пішки (on foot) requires іти/ходити, never їхати.
Past tense of motion verbs — choice
Минулий час дієслів руху — вибір
In the past, the same foot/vehicle pairs let you make a fine distinction. The multidirectional verb (ходив, їздив, літав) typically means a completed round trip — you went somewhere and came back: учора я ходив у кіно (I went to the cinema and returned). The unidirectional verb (ішов, їхав, летів) focuses on the journey in progress or one leg of it: коли я йшов додому, пішов дощ (as I was walking home, it started to rain). So ходив answers "where did you go (and back)?" while ішов sets a background "while I was walking…". Habits in the past also use the multidirectional verb: у дитинстві я ходив у басейн щотижня.
Key rule
Use the multidirectional past (ходив, їздив, літав) for a completed round trip or a past habit; use the unidirectional past (ішов, їхав, летів) for motion in progress or a background to another event.
Examples
- Учора я ходив у кіно з друзями.Учора я йшов у кіно з друзями.
A completed round trip (went and back) → multidirectional ходив.
- Коли я йшов додому, почався дощ.Коли я ходив додому, почався дощ.
Motion in progress as a background → unidirectional ішов/йшов.
- Минулого літа ми їздили до моря.Минулого літа ми їхали до моря.
A completed round trip last summer → multidirectional їздили.
Common mistakes
Using the unidirectional past for a completed round trip
Учора ми їхали до бабусі й повернулися ввечері.Учора ми їздили до бабусі й повернулися ввечері.Went and came back → multidirectional їздили.
Using the multidirectional past for a background action
Коли я ходив на роботу, зустрів колегу.Коли я йшов на роботу, зустрів колегу.Motion in progress as a backdrop → unidirectional ішов/йшов.
Adjective agreement — oblique cases
Узгодження прикметника — непрямі відмінки
An adjective in Ukrainian agrees with its noun in gender, number AND case, so its ending changes as the noun moves into oblique cases. From новий стіл you get нового стола (genitive), новому столу (dative), на новому столі (locative), новим столом (instrumental). The endings depend on the hard or soft stem: hard adjectives (новий) take -ого, -ому, -им; soft adjectives (синій) take -ього, -ьому, -ім. Feminine forms have their own set: нової, новій, нову, новою. The key habit is to put the adjective in the same case as its noun, every time — Ukrainian never leaves an adjective in the dictionary form when the noun is declined.
Key rule
Make the adjective match its noun in gender, number, and case in every oblique case, using hard (-ого/-ому/-им) or soft (-ього/-ьому/-ім) endings as the stem requires.
Examples
- Це подарунок для нового вчителя.Це подарунок для новий вчителя.
Genitive after для: the adjective must be нового, not the nominative новий.
- Я допомагаю старшому братові.Я допомагаю старший братові.
Dative брат → братові needs the dative adjective старшому.
- Ми розмовляли про цікаву книжку.Ми розмовляли про цікавий книжку.
Accusative feminine книжку takes цікаву, agreeing in case and gender.
Common mistakes
Leaving the adjective in the nominative when the noun is declined
Я чекаю на новий автобуса.Я чекаю на новий автобус.Inanimate masculine accusative equals the nominative, so both stay новий автобус; declining only the noun breaks agreement.
Wrong case ending on the adjective in the dative
Я дав книжку старшій брату.Я дав книжку старшому братові.Masculine dative takes старшому (-ому), not the feminine старшій.
Comparative & superlative of adjectives
Ступені порівняння прикметників
Ukrainian adjectives have two degrees of comparison. The comparative (вищий ступінь) usually adds -ший or -іший: новий → новіший (newer), молодий → молодший (younger), цікавий → цікавіший. The superlative (найвищий ступінь) adds най- to the comparative: найновіший (newest), наймолодший, найцікавіший. There is also an analytic way with більш/найбільш + adjective for long or awkward stems: більш зручний, найбільш відомий. To say "than," use за + accusative or ніж: він вищий за брата = він вищий, ніж брат. The comparative and superlative are still adjectives, so they keep agreeing with their noun in gender, number, and case.
Key rule
Form the comparative with -ший/-іший (or більш + adjective) and the superlative with най- + comparative (or найбільш + adjective); use за+accusative/ніж/від for "than," and keep the form agreeing with its noun.
Examples
- Цей телефон новіший за мій.Цей телефон новий за мій.
A comparison needs the comparative новіший, not the plain новий.
- Це найцікавіша книжка цього року.Це сама цікава книжка цього року.
The superlative is найцікавіша; сама цікава is surzhyk for "most."
- Моя сестра молодша за мене.Моя сестра молодша за я.
After за the comparison takes the accusative: за мене, not за я.
Common mistakes
Using the surzhyk самий for the superlative
Це самий гарний день.Це найгарніший день.Ukrainian forms the superlative with най-, not самий + adjective.
Doubling the comparative (analytic + synthetic)
Він більш сильніший за всіх.Він сильніший за всіх. / Він більш сильний за всіх.Use either більш + base adjective or the synthetic -іший, never both.
Apostrophe across word forms
Апостроф у словоформах
In Ukrainian the apostrophe marks that a labial consonant (б, п, в, м, ф) or р is pronounced hard before the iotated vowels я, ю, є, ї. You learned this in basic words; now you must keep it consistent when a word changes form. The apostrophe stays through declension: сім'я → сім'ї → сім'єю, об'єкт → об'єкта. Sometimes it appears in some forms but not others, because the sounds shift: ім'я keeps it in ім'я but loses it in the oblique stem імені, where there is no iotated vowel after м. So you cannot just memorise one spelling — you check each form by its actual pronunciation.
Key rule
Keep the apostrophe in every form where a hard labial or р still precedes я/ю/є/ї, and drop it only where the stem changes so that junction disappears.
Examples
- У моїй сім'ї п'ять осіб.У моїй сімї пять осіб.
The apostrophe is kept in the genitive сім'ї and in п'ять, where labials precede iotated vowels.
- Я пишаюся своєю сім'єю.Я пишаюся своєю сімєю.
The instrumental сім'єю still has м before є, so the apostrophe stays.
- Як твоє ім'я?Як твоє імя?
In the nominative ім'я, м precedes я, so the apostrophe is required.
Common mistakes
Dropping the apostrophe in oblique forms
Я живу з сімєю.Я живу з сім'єю.The labial м still precedes the iotated є in the instrumental, so the apostrophe must be kept.
Adding an apostrophe where the stem has changed
Я не знаю його ім'ені.Я не знаю його імені.The oblique stem імен- has no iotated vowel after м, so no apostrophe belongs there.
Spelling i↔o/e alternation in forms
Правопис чергування і–о/е у формах
Ukrainian has a regular vowel alternation: і appears in a closed syllable (one that ends in a consonant), while о or е appears when the syllable opens up because an ending is added. So стіл has і, but with the ending -а the syllable opens and you write стола; ніч → ночі; Київ → Києва. It works the other way too: школа has о in an open syllable, but in the genitive plural the syllable closes and you write шкіл. You must change the vowel as you decline or conjugate — keeping і everywhere is a common spelling mistake.
Key rule
Write і in a closed syllable and о/е in an open one, switching the vowel whenever an ending opens or closes the syllable.
Examples
- На столі лежить книга, а під столом — кіт.На стілі лежить книга, а під стілом — кіт.
When the ending opens the syllable, стіл becomes стол- (столі, столом).
- Ми живемо в Києві вже два роки.Ми живемо в Кійві вже два роки.
Київ → Києв- in oblique forms because the syllable opens.
- Цілу ніч я слухав шум ночі.Цілу ніч я слухав шум нічі.
Closed ніч keeps і, but open ночі takes о (here written as о).
Common mistakes
Keeping і in an opened syllable
Книга на стілі.Книга на столі.When the ending -і opens the syllable, the vowel changes from і to о.
Failing to switch о/е to і in the genitive plural
У місті десять школ.У місті десять шкіл.The genitive plural closes the syllable, so о changes to і.
Polite requests — softened imperative
Ввічливі прохання — пом'якшений наказ
A bare imperative (Дай! Принеси!) can sound abrupt, like an order. To make a polite request in Ukrainian, you soften it. The simplest tool is будь ласка, added to the imperative: Передайте, будь ласка, сіль. You can soften further with a question: Чи не могли б ви відчинити вікно? or Чи можна попросити вас про допомогу? In formal contexts you can use прошу + infinitive: Прошу зачекати хвилинку. These forms let you ask for things politely with strangers, in shops, and at work, while a plain imperative stays for close friends or urgent situations.
Key rule
Soften the imperative with будь ласка, or use a conditional question (чи не могли б ви + infinitive / чи можна + infinitive) for greater politeness.
Examples
- Передайте, будь ласка, сіль.Передай сіль!
Будь ласка plus the Ви form turns a blunt order into a polite request.
- Чи не могли б ви зачинити вікно?Зачини вікно!
The conditional question is the most deferential way to ask a stranger.
- Чи можна попросити вас про послугу?Зроби мені послугу!
Чи можна + infinitive softly asks permission before the request.
Common mistakes
Using the surzhyk пожалуйста
Дайте, пожалуйста, води.Дайте, будь ласка, води.The Ukrainian polite marker is будь ласка; пожалуйста is a Russianism.
Bare imperative to a stranger
Скажи, котра година!Скажіть, будь ласка, котра година?With strangers use the Ви form and будь ласка to avoid sounding rude.
Ти vs Ви — pragmatics of address
Ти і Ви — прагматика звертання
Ukrainian has two ways to say 'you'. Ти is informal — for family, friends, children, and people your own age you know well. Ви is polite or formal — for strangers, older people, teachers, officials, and anyone you want to show respect to. Ви is also the plural 'you' for any group. The choice changes the whole verb form: ти читаєш but ви читаєте, ти можеш but ви можете. Imperatives change too: читай (ти) vs читайте (ви). When you write Ви to one respected person, it is often capitalised in letters. Picking the wrong one — ти to a stranger — can sound rude, so this is a real social skill, not just grammar.
Key rule
Use ти for intimates and peers, Ви for respect, distance, or any group, and make every verb and imperative agree with the pronoun you chose.
Examples
- Пане директоре, чи можете ви мені допомогти?Пане директоре, чи можеш ти мені допомогти?
A superior at work is addressed with Ви and matching verb forms.
- Мамо, ти вже повечеряла?Мамо, ви вже повечеряли?
Close family normally takes ти; Ви here would sound oddly distant.
- Скажіть, будь ласка, котра година?Скажи, будь ласка, котра година?
To a stranger use the Ви imperative скажіть, not the ти form.
Common mistakes
Using ти with a stranger
Вибач, ти не підкажеш дорогу?Вибачте, ви не підкажете дорогу?Strangers and older people expect the polite Ви form.
Mismatching pronoun and verb
Ви знаєш, де аптека?Ви знаєте, де аптека?With Ви the verb must take the plural ending -ете, not the ти ending -еш.
Telling time — basics
Котра година? — основи
To ask the time you say Котра година? ('What hour is it?'). The answer uses an ordinal number with the word година understood: Перша (first hour = one o'clock), друга, третя, дванадцята. For the half hour, Ukrainian counts toward the next hour: пів на третю means 'half to the third' = 2:30. For quarters you say чверть на (a quarter into) or за чверть (a quarter to): за чверть друга = 1:45. To ask 'at what time?' you say О котрій годині? and answer with о + the ordinal in the locative: о першій, о другій, о пів на третю. Minutes can also be read directly: десята п'ятнадцять.
Key rule
Answer Котра година? with a feminine ordinal, count half and quarter hours toward the next hour (пів на, чверть на, за чверть), and use о/об + locative ordinal for О котрій?
Examples
- — Котра година? — Зараз пів на третю.— Котра година? — Зараз пів три.
Half hours take пів на + accusative ordinal (третю), not a bare number.
- Урок починається о дев'ятій годині.Урок починається в дев'ять годині.
'At nine' uses о + the locative ordinal дев'ятій, not the cardinal.
- Поїзд прибуває за чверть восьма.Поїзд прибуває чверть до восьма.
'A quarter to eight' is за чверть + the nominative ordinal восьма.
Common mistakes
Using a cardinal instead of an ordinal for the hour
Зараз два години.Зараз друга година.Full hours are named with a feminine ordinal (друга), not a cardinal.
Wrong half-hour structure
Зараз пів три.Зараз пів на третю.Half hours use пів на + the accusative ordinal of the coming hour.
Ordinal numbers in dates
Порядкові числівники в датах
Ukrainian dates use ordinal numbers, and the day is a neuter ordinal agreeing with the silent word число ('date'): Котре сьогодні число? — Перше травня ('the first of May'). The month goes in the genitive: травня, січня, грудня. To say 'on' a date, the day shifts to the genitive: Я народився першого травня. Years are ordinals too, in the locative after у/в: у дві тисячі двадцять п'ятому році ('in the 2025th year'), where only the last word becomes an ordinal. So you combine an ordinal day, a genitive month, and an ordinal year, each in its proper case.
Key rule
Name the day with a neuter ordinal (genitive for 'on'), keep the month in the genitive, and make only the last word of the year an ordinal in the locative after у/в.
Examples
- — Котре сьогодні число? — Перше травня.— Котре сьогодні число? — Один травень.
The day is a neuter ordinal (перше) and the month is genitive (травня).
- Я народився двадцятого вересня.Я народився двадцяте вересень.
'On the twentieth' uses the genitive ordinal двадцятого and genitive month вересня.
- Це сталося у дві тисячі двадцятому році.Це сталося у дві тисячі двадцять рік.
Only the last element of the year is an ordinal in the locative (двадцятому), after у.
Common mistakes
Using a cardinal for the day
Сьогодні один травня.Сьогодні перше травня.The day is named with a neuter ordinal, not a cardinal.
Nominative day instead of genitive for 'on'
Я приїду двадцяте вересня.Я приїду двадцятого вересня.'On a date' requires the genitive ordinal двадцятого.
Prepositions в/у and на in time expressions
Прийменники в/у та на у часових виразах
Ukrainian uses different prepositions to say when something happens. For days of the week you use у/в + accusative: у понеділок, в неділю (on Monday, on Sunday). The choice between у and в is just euphony — в before vowels, у between consonants. For a stretch of time ahead you use на + accusative: на тиждень, на рік (for a week, for a year). To say in which week or month you use на + locative: на цьому тижні (this week), or у + locative for months: у березні. Don't translate the English 'on/in' word for word — learn each time phrase as a pattern.
Key rule
Days take у/в + accusative (у понеділок); a week as a point takes на + locative (на цьому тижні); duration takes на + accusative (на тиждень).
Examples
- Ми зустрінемося в понеділок.Ми зустрінемося на понеділок.
Days of the week take у/в + accusative, not на.
- Я приїхав до бабусі на тиждень.Я приїхав до бабусі в тиждень.
Duration ('for a week') uses на + accusative, not в.
- На цьому тижні я багато працюю.У цьому тижні я багато працюю.
A week as a time point takes на + locative, not у.
Common mistakes
Using на for a day of the week
На вівторок у нас екскурсія.У вівторок у нас екскурсія.Days of the week as an event time take у/в + accusative, never на.
Using в/у for a week as a time point
В цьому тижні я зайнятий.На цьому тижні я зайнятий.A week as a point in time always takes на + locative.
До + genitive — motion towards
До + родовий — напрямок до
To say you are going towards a place or person, Ukrainian uses до + genitive: іду до школи (I'm going to school), їду до Києва (I'm going to Kyiv), йду до лікаря (I'm going to the doctor). До answers the question куди? (where to?). It is the standard way to express reaching a destination, especially institutions, towns, and people. Unlike English 'to', Ukrainian до always takes the genitive case, so the noun ending changes: школа → до школи, Київ → до Києва, лікар → до лікаря. With people, до means 'to (visit) someone': іду до друга.
Key rule
До + genitive marks motion towards a bounded place or a person (іду до школи, до Києва, до лікаря); it answers куди?
Examples
- Щоранку я йду до школи.Щоранку я йду до школа.
До requires the genitive: школа → школи.
- Влітку ми поїдемо до Києва.Влітку ми поїдемо до Київа.
Київ shows i→e alternation in genitive: до Києва.
- Мені треба до лікаря.Мені треба до лікар.
Animate masculine genitive: лікар → лікаря.
Common mistakes
Keeping the noun in nominative after до
Я йду до школа.Я йду до школи.До always governs the genitive case.
Missing i↔o/e alternation in a place name
Ми їдемо до Київа.Ми їдемо до Києва.Closed→open syllable triggers і→е: Київ → Києва.
З / із / зі + genitive — origin
З / із / зі + родовий — звідки
To say where someone or something comes from, Ukrainian uses з (із, зі) + genitive: я з України (I'm from Ukraine), він із села (he's from a village), вона зі Львова (she's from Lviv). It answers звідки? (where from?) and is the natural pair to в/на: if you go в Україну, you come з України; if you go на роботу, you come з роботи. The three forms з / із / зі are chosen for easy pronunciation: з before most words, із or зі before clusters of consonants (зі Львова, із сходу). The noun after them always goes into the genitive.
Key rule
З / із / зі + genitive marks origin (звідки?): з України, із села, зі Львова; the variant is chosen for euphony.
Examples
- Я приїхав з України.Я приїхав з Україну.
Origin requires the genitive: Україна → України.
- Вона родом зі Львова.Вона родом з Львова.
Before the cluster Льв- euphony requires зі.
- Мій дід із села на Полтавщині.Мій дід с села на Полтавщині.
Ukrainian uses із, never the surzhyk с.
Common mistakes
Using из (Russian) instead of з/із
Я из Києва.Я з Києва.Ukrainian has no из; use з/із/зі.
Using surzhyk с instead of з
Він с міста.Він з міста.The preposition is з, not the Russian-influenced с.
Від + genitive — from a person/source
Від + родовий — від кого/чого
Від + genitive means 'from' a person or a source, and also 'away from' in distance: лист від мами (a letter from Mum), подарунок від друга (a gift from a friend), далеко від дому (far from home). Use від when something or someone comes from a person, or to measure distance from a point. It is different from з (із/зі), which says you come out of a place. Compare: я приїхав з Києва (out of Kyiv) but я отримав лист від брата (from my brother). Від always takes the genitive, so the noun ending changes: мама → від мами, брат → від брата.
Key rule
Від + genitive marks a person/source something comes from and distance away from a point (лист від мами, далеко від дому).
Examples
- Я отримав лист від мами.Я отримав лист від мама.
Від requires genitive: мама → мами.
- Це подарунок від друга.Це подарунок з друга.
A gift from a person uses від, not з.
- Школа недалеко від нашого дому.Школа недалеко з нашого дому.
Distance from a point uses від + genitive.
Common mistakes
Using з for a person as source
Я отримав листа з брата.Я отримав листа від брата.Something coming from a person uses від + genitive.
Using до instead of від for received items
Це лист до бабусі.Це лист від бабусі.До is for going towards; від is for the sender/source.
Halfway there — imagine actually using all of this.
Lenguia's AI tutor explains any of these Ukrainian grammar topics in seconds and builds practice around the ones you get wrong.
До / після + genitive — before / after
До / після + родовий — перед / після
To say 'before' and 'after' in time, Ukrainian uses до + genitive and після + genitive: до обіду (before lunch), після уроків (after the lessons), до п'ятої (until/before five). Here до means 'before/up to' a moment, not direction. Після always means 'after'. Both take the genitive, so the noun changes: обід → до обіду, урок → після уроку, уроки → після уроків. Use до for the time leading up to something (працюю до вечора) and після for what follows (відпочиваю після роботи). Note that до п'ятої also means 'until five o'clock' — до covers both 'before' and 'until' on the time line.
Key rule
До + genitive = before/until a moment (до обіду, до п'ятої); після + genitive = after (після уроків); both take the genitive.
Examples
- Я снідаю до роботи.Я снідаю до робота.
До (before) requires genitive: робота → роботи.
- Після уроків ми граємо у футбол.Після уроки ми граємо у футбол.
Після requires genitive plural: уроки → уроків.
- Магазин працює до п'ятої.Магазин працює до п'ять.
Clock time after до is ordinal genitive: до п'ятої.
Common mistakes
Nominative after до/після
Після урок я йду додому.Після уроку я йду додому.Після governs the genitive: урок → уроку.
Using перед for general temporal 'before'
Перед обіду я гуляю.До обіду я гуляю.Broad 'before lunch' uses до + genitive; перед is for immediate adjacency.
Через + accusative — in/after (time), across
Через + знахідний — через скільки / через що
Через + accusative has two main meanings. In time it means 'in / after' a period: через годину (in an hour), через тиждень (in a week), через п'ять хвилин (in five minutes) — the event happens once that time has passed. In space it means 'across / through / over': через дорогу (across the road), через міст (over the bridge), через парк (through the park). Через always takes the accusative, which for these nouns usually looks like the nominative (через дорогу, через міст). It can also mean 'because of' (через дощ — because of the rain), but the time and space meanings are the core ones here.
Key rule
Через + accusative means 'in/after' a time span (через годину) and 'across/through' a space (через дорогу).
Examples
- Я повернуся через годину.Я повернуся через години.
Через takes accusative singular: година → годину.
- Поїзд відправляється через п'ять хвилин.Поїзд відправляється через п'яти хвилин.
Через + accusative; with 5+ it is через п'ять хвилин.
- Перейди через дорогу обережно.Перейди через дороги обережно.
Spatial через + accusative: дорога → дорогу.
Common mistakes
Genitive instead of accusative after через
Я повернуся через години.Я повернуся через годину.Через governs the accusative: годину.
Using за for 'after a span'
Я прийду за годину пізніше.Я прийду через годину.'In/after an hour' (point reached) is через + accusative.
За / під / над / перед + instrumental — location
За / під / над / перед + орудний — місце
To say where something is located, Ukrainian uses за, під, над and перед with the instrumental case: за столом (behind/at the table), під ліжком (under the bed), над містом (above the city), перед домом (in front of the house). These four answer the question де? (where?) and describe a static position. They take the instrumental, so the noun ending changes: стіл → за столом, ліжко → під ліжком, місто → над містом, дім → перед домом. Watch the i↔o alternation: стіл → столом, but the form is regular instrumental. Sitting 'at the table' to eat or work is за столом — a very common phrase.
Key rule
За / під / над / перед + instrumental mark static position answering де? (за столом, під ліжком, над містом, перед домом).
Examples
- Кіт спить під ліжком.Кіт спить під ліжко.
Static position takes instrumental: ліжко → ліжком.
- Уся сім'я сидить за столом.Уся сім'я сидить за стіл.
Location 'at the table' is instrumental: стіл → столом.
- Над містом летять птахи.Над місто летять птахи.
Над + instrumental: місто → містом.
Common mistakes
Accusative instead of instrumental for position
Кіт сидить під стіл.Кіт сидить під столом.Static location takes the instrumental: під столом.
Nominative after над
Над місто світить сонце.Над містом світить сонце.Над governs the instrumental: місто → містом.
Personal pronouns — oblique cases
Особові займенники — непрямі відмінки
Ukrainian personal pronouns change form in every case, just like nouns. You already know the nominative (я, ти, він, вона, ми, ви, вони). At A2 you learn the full oblique paradigm: мене/мені/мною for я, тебе/тобі/тобою for ти, його/йому/ним for він, її/їй/нею for вона, нас/нам/нами for ми, and so on. The genitive and accusative often look the same (мене, тебе, його), but the dative (мені, тобі, йому) and instrumental (мною, тобою, ним) are clearly distinct. The case is chosen by the verb or preposition, exactly as for nouns: бачу тебе, дякую тобі, іду з тобою.
Key rule
Each personal pronoun has a distinct form in every case, chosen by the verb or preposition that governs it.
Examples
- Він зателефонував мені вчора.Він зателефонував мене вчора.
The verb 'зателефонувати' governs the dative, so я → мені, not the accusative мене.
- Я давно тебе не бачив.Я давно тобі не бачив.
'Бачити' takes a direct object in the accusative: ти → тебе, not the dative тобі.
- Вони пишаються нами.Вони пишаються нас.
'Пишатися' governs the instrumental: ми → нами, not the genitive нас.
Common mistakes
Dative used where accusative is needed
Я люблю тобі.Я люблю тебе.'Любити' takes a direct object (accusative тебе), but learners copy the dative from verbs like 'дякувати'.
Accusative used where dative is needed
Допоможи мене, будь ласка.Допоможи мені, будь ласка.'Допомагати' governs the dative (мені); the accusative мене is wrong here.
Initial н- after prepositions (нього, неї, них)
Початкове н- після прийменників
Third-person pronouns (він, вона, воно, вони) add an initial н- when they follow a preposition. So його becomes нього (до нього), її becomes неї (без неї), їх becomes них (для них), йому becomes ньому (на ньому), ним stays ним but with the preposition: з ним. Without a preposition you keep the plain form: Я бачу його / Я бачу їх. With a preposition you switch: Я іду до нього / Я іду до них. This н- never appears on first- or second-person pronouns (для мене, з тобою), only on third person. It is one of the most reliable signals that a preposition is present.
Key rule
Third-person pronouns take an initial н- after a preposition (до нього, з нею, для них); first/second person never do.
Examples
- Я зателефоную до нього ввечері.Я зателефоную до його ввечері.
After the preposition 'до', the third-person його becomes нього.
- Без неї тут буде нудно.Без її тут буде нудно.
After 'без', the pronoun її takes the н-: неї.
- Ми часто говоримо про них.Ми часто говоримо про їх.
After the preposition 'про', їх becomes них.
Common mistakes
Plain pronoun kept after a preposition
Я думаю про його щодня.Я думаю про нього щодня.A third-person pronoun governed by a preposition must take н-: нього.
Missing н- in feminine after preposition
Я підійшов до її.Я підійшов до неї.After 'до' the feminine її becomes неї.
Reflexive pronoun себе
Зворотний займенник себе
Себе means 'oneself' and refers back to the subject of the sentence, whoever that is. It has no nominative form (you can never start a sentence with it) and one set of forms for all persons and genders: себе (gen/acc), собі (dat), собою (instr), на собі (loc). So 'I bought myself a coffee' is Я купив собі каву, and 'she looks at herself' is Вона дивиться на себе. The same собі/себе works for я, ти, він, ми, вони — you do not change it for person. Use себе whenever the object is the same as the subject; if they differ, use a normal personal pronoun.
Key rule
Себе refers back to the subject, has the same forms for every person (себе/собі/собою) and never appears in the nominative.
Examples
- Я купив собі новий телефон.Я купив мені новий телефон.
When the recipient is the subject itself, use the reflexive dative собі, not мені.
- Вона дивиться на себе в дзеркало.Вона дивиться на неї в дзеркало.
Looking at oneself requires себе; неї would mean another woman.
- Він задоволений собою.Він задоволений ним.
Being pleased with oneself takes the reflexive instrumental собою.
Common mistakes
Personal pronoun instead of reflexive
Він купив йому машину (intending 'for himself').Він купив собі машину.When buyer and recipient are the same person, the reflexive собі is required, not йому.
Себе combined with a -ся verb
Я миюся себе щоранку.Я миюся щоранку.The -ся ending already makes the verb reflexive; adding себе is redundant.
Declension of possessives мій/твій/наш/ваш
Відмінювання присвійних мій/твій/наш/ваш
Possessive pronouns мій, твій, наш, ваш behave like adjectives: they agree with the noun they describe in gender, number and case. So 'my' is мій брат, моя сестра, моє вікно, мої друзі, and in other cases it changes too: бачу мого брата, дякую моєму братові, з моїм братом. Наш and ваш follow the same pattern (нашого, нашому, нашим). The trick is that the ending matches the case of the whole phrase, not just the English word 'my'. The third-person possessives його, її, їх are different — they never change — but мій/твій/наш/ваш do decline fully.
Key rule
Мій/твій/наш/ваш decline like adjectives, agreeing with the possessed noun in gender, number and case.
Examples
- Я не знайшов мого паспорта.Я не знайшов мій паспорта.
After negation the object is genitive, so мій must agree as мого.
- Дай це моєму другові.Дай це мій другові.
The dative recipient phrase requires the dative моєму.
- Я пишаюся нашою командою.Я пишаюся наша командою.
The instrumental governed by 'пишатися' makes наша → нашою.
Common mistakes
Possessive left in the nominative
Я чекаю на мій друга.Я чекаю на мого друга.The animate masculine accusative makes мій → мого to agree with друга.
Wrong gender form
Це книга моя брата.Це книга мого брата.The possessive agrees with брата (masculine genitive), so мого, not моя.
Reflexive possessive свій
Зворотний присвійний займенник свій
Свій means 'one's own' and refers back to the subject of the sentence. Use it whenever the owner is the same as the subject: Я взяв свою книгу ('I took my (own) book'), Вона любить свою роботу ('she loves her (own) job'). It declines like мій (свого, своєму, своїм, своя, свою). The key contrast is with його/її/їх: Він узяв свою книгу = his own book; Він узяв його книгу = someone else's book. With a third-person subject, choosing свій vs його changes the meaning, so this distinction matters. For я, ти, ми, ви you can often use either мій or свій, but свій sounds more natural when the owner is the subject.
Key rule
Свій marks that the possessed noun belongs to the clause's subject; in the third person it contrasts with його/її (someone else's).
Examples
- Він забув свою парасольку вдома.Він забув його парасольку вдома.
Since the umbrella belongs to the subject 'він', use свій; його would mean another man's umbrella.
- Вона любить свою роботу.Вона любить її роботу.
Her own job is свою; її роботу would mean another woman's job.
- Діти прибрали свою кімнату.Діти прибрали їхню кімнату.
When the room belongs to the subject (the children), use свою; їхню would point to other people.
Common mistakes
Using його/її where свій is required
Він продав його машину (meaning his own).Він продав свою машину.When the car belongs to the subject він, свій is needed; його shifts it to someone else.
Using їхній instead of свій
Студенти здали їхні роботи.Студенти здали свої роботи.The works belong to the subject (the students), so the reflexive свої is correct.
Declension of цей / той
Відмінювання вказівних цей і той
Цей ('this') and той ('that') are demonstratives that agree with their noun in gender, number and case, like adjectives. Nominative: цей дім, ця книга, це вікно, ці люди; той дім, та книга, те вікно, ті люди. In other cases they change: цього, цьому, цим, цієї, цій, цю, цією; того, тому, тим, тієї, тій, ту, тією. The whole phrase takes the case its role requires: біля цього будинку (genitive), у тому місті (locative), з тією жінкою (instrumental). Цей points to something near; той to something farther away or already mentioned. Watch the spelling: цей has ц + soft forms (цього, цьому), and the neuter це must not be confused with the unrelated word це 'this is'.
Key rule
Цей (near) and той (far/known) decline like adjectives, agreeing with their noun in gender, number and case.
Examples
- Я живу в цьому будинку.Я живу в цей будинку.
The locative after 'в' requires цьому to agree with будинку.
- Біля того озера є ліс.Біля той озера є ліс.
After 'біля' the genitive neuter is того, agreeing with озера.
- Я знаю цю жінку.Я знаю ця жінку.
The feminine accusative is цю, not the nominative ця.
Common mistakes
Demonstrative left in the nominative
Я був у цей місті.Я був у цьому місті.The locative requires цьому to agree with місті.
Wrong feminine accusative
Я купив ця книгу.Я купив цю книгу.The feminine accusative of цей is цю, not the nominative ця.
Relative pronoun який / котрий — basic
Відносний займенник який/котрий — основи
Який and котрий join two clauses, like English 'who/which/that'. They agree in gender and number with the noun they refer to, but take the case their own role plays in the relative clause. So 'the man who lives here' is чоловік, який тут живе (masculine, nominative because він is the subject), and 'the book that I read' is книга, яку я прочитав (feminine, accusative because it is the object of прочитав). Який is the most common; котрий is a close synonym, slightly more formal. A comma always separates the relative clause. At A2 you mainly use the nominative (subject) and accusative (object) forms.
Key rule
Який/котрий take their gender and number from the antecedent but their case from their role inside the relative clause.
Examples
- Це чоловік, який живе поруч.Це чоловік, якого живе поруч.
Inside the clause the pronoun is the subject, so the nominative який, not the accusative якого.
- Ось книга, яку я прочитав.Ось книга, яка я прочитав.
The pronoun is the object of прочитав, so the accusative яку, not the nominative яка.
- Я знаю жінку, яка тут працює.Я знаю жінку, яку тут працює.
Although жінку is accusative in the main clause, the pronoun is the subject of працює, so яка.
Common mistakes
Copying the antecedent's case instead of the clause role
Я бачив дівчину, яку співає.Я бачив дівчину, яка співає.The pronoun is the subject of співає, so it must be nominative яка, regardless of дівчину being accusative.
Nominative used for an object relative
Ось фільм, який я подивився вчора — written 'яка'.Ось фільм, який я подивився вчора.The relative is the masculine inanimate object of подивився; accusative = nominative form який here, but feminine objects need яку, not яка.
Indefinite pronouns — хтось, щось, якийсь
Неозначені займенники — хтось, щось, якийсь
Indefinite pronouns refer to an unspecified person or thing. The most common are formed with the particle -сь added to a question word: хто → хтось ('someone'), що → щось ('something'), який → якийсь ('some kind of'), де → десь ('somewhere'), коли → колись ('sometime'). They decline like their base word: хтось, когось, комусь; щось, чогось, чомусь; якийсь, якогось, якомусь. There is also a -небудь series (хто-небудь, що-небудь) meaning 'anyone, no matter who', used for open choice. At A2, focus on -сь forms for something that exists but is unknown: Хтось телефонував; Я щось забув; Прийшов якийсь чоловік.
Key rule
Add -сь to a question word for an unknown-but-existing referent (хтось, щось, якийсь); decline the base and keep -сь fixed at the end.
Examples
- Хтось залишив парасольку в коридорі.Хтось залишила парасольку в коридорі.
Хтось takes masculine singular agreement by default, so залишив, not залишила.
- Я щось забув удома.Я щось забула удома (said by a man).
Щось is fine, but past-tense agreement must match the actual speaker's gender (забув for a man).
- До нас підійшов якийсь чоловік.До нас підійшов який чоловік.
An unidentified man requires the indefinite якийсь; який without -сь is interrogative/relative.
Common mistakes
Using -сь forms under negation
Я не бачив когось.Я не бачив нікого.Negative clauses require the ні- series (нікого), not the indefinite -сь forms.
Confusing -сь with -небудь
Хто-небудь украв мій телефон.Хтось украв мій телефон.A real, completed event with an unknown agent takes хтось; -небудь implies 'anyone at all'.
Spatial triplet — де / куди / звідки
Просторова тріада — де / куди / звідки
Ukrainian splits 'where' into three questions, each tied to a case. Де? asks about a static location and the answer uses the locative (у школі, на роботі). Куди? asks about a destination — movement toward — and the answer uses the accusative (у школу, на роботу). Звідки? asks about a source — movement away — and the answer uses the genitive (зі школи, з роботи). The preposition shifts too: на/у stay for де and куди, but the source uses з/зі/від. English uses one word 'where', so learners must learn to pick the right question and the matching case for direction.
Key rule
Де → locative (location), куди → accusative (goal), звідки → genitive (source); the case follows the question, not the noun.
Examples
- Де ти живеш? — Я живу в Києві.Де ти живеш? — Я живу в Київ.
Де asks location, so the answer needs the locative (в Києві), not the accusative.
- Куди ти йдеш? — Я йду в магазин.Куди ти йдеш? — Я йду в магазині.
Куди asks the goal of motion, so the destination is accusative (в магазин), not locative.
- Звідки ти приїхав? — Я приїхав зі Львова.Звідки ти приїхав? — Я приїхав у Львові.
Звідки asks the source; the answer needs з/зі + genitive (зі Львова), not the locative.
Common mistakes
Locative answer to a куди question
Я йду в школі.Я йду в школу.Motion toward a goal requires the accusative after куди; the locative marks a static place.
Accusative answer to a де question
Я живу в село.Я живу в селі.Де asks a static location, which needs the locative; the accusative implies movement.
Subordinate clauses with коли and що
Підрядні речення з коли і що
Коли and що join two clauses into one sentence, and in Ukrainian a comma always separates them. Коли means 'when' and introduces a time clause: Коли він прийшов, ми вечеряли. Що means 'that' and introduces a content clause after verbs of speaking, thinking, and knowing: Я знаю, що ти правий. The comma comes before коли or що when the clause follows the main clause, and after the коли-clause when it comes first. Unlike English, the що ('that') can never be dropped — it must always appear, and the comma is obligatory, not optional.
Key rule
Always put a comma before коли/що, and never drop the conjunction що the way English drops 'that'.
Examples
- Я знаю, що ти прийдеш.Я знаю ти прийдеш.
The content clause needs the conjunction що and a comma; що cannot be dropped like English 'that'.
- Коли мама готує, я допомагаю.Коли мама готує я допомагаю.
A fronted коли-clause must be closed with a comma before the main clause.
- Він сказав, що запізниться.Він сказав, шо запізниться.
The standard conjunction is що; шо is a colloquial spelling unsuitable for writing.
Common mistakes
Dropped conjunction що
Я думаю ти правий.Я думаю, що ти правий.Ukrainian never omits що in a content clause, unlike English 'that'; the comma is also required.
Missing comma before subordinate clause
Я знаю що він удома.Я знаю, що він удома.A comma is obligatory at the boundary of every subordinate clause introduced by коли or що.
Щоб — purpose clauses
Щоб — підрядні мети
Щоб means 'in order to' or 'so that' and introduces purpose. The form depends on whether the two clauses share a subject. If the same person does both actions, щоб is followed by the infinitive: Я прийшов, щоб допомогти (I came to help). If the subjects are different, щоб is followed by a past-tense verb that agrees in gender and number: Я прийшов, щоб ти відпочив (I came so that you could rest). A comma always precedes щоб. Note that after щоб the past-tense form does not mean past time — it expresses a wished-for or intended result.
Key rule
Same subject → щоб + infinitive; different subject → щоб + past-tense verb agreeing with that subject; always comma before щоб.
Examples
- Я прийшов, щоб допомогти тобі.Я прийшов, щоб допоміг тобі.
Same subject (я), so щоб takes the infinitive допомогти, not a past form.
- Я говорю голосно, щоб усі чули.Я говорю голосно, щоб усі чути.
Different subjects (я vs усі), so щоб needs the past-agreeing form чули, not the infinitive.
- Вона вчиться, щоб стати лікарем.Вона вчиться, щоб стала лікарем.
Same subject (вона), so the infinitive стати, not the past form стала.
Common mistakes
Past form with same subject
Я встав рано, щоб устиг на потяг.Я встав рано, щоб устигнути на потяг.When both actions share one subject, щоб takes the infinitive, not a past form.
Infinitive with different subjects
Я кажу тихо, щоб дитина спати.Я кажу тихо, щоб дитина спала.With a new subject, щоб requires a past-tense verb agreeing in gender and number.
Якщо — real conditional
Якщо — реальна умова
Якщо means 'if' and introduces a real, possible condition. The pattern is якщо…, то… — 'if…, then…'. Both clauses use ordinary present or future tenses, not a special conditional form. Якщо буде дощ, то ми залишимося вдома (If it rains, we'll stay home). The word то is optional but common when the якщо-clause comes first. A comma separates the two clauses. This is the real conditional: the speaker treats the condition as genuinely possible, unlike the hypothetical 'if…would' which uses би and comes later.
Key rule
Якщо…, (то)… expresses a real condition with ordinary present/future tenses in both clauses — no би, comma between them.
Examples
- Якщо буде дощ, ми залишимося вдома.Якщо буде дощ, ми залишилися б вдома.
A real condition uses a plain future (залишимося), not the hypothetical би form.
- Якщо ти втомився, то відпочинь.Якщо ти втомився то відпочинь.
A comma is required before то / the main clause.
- Я допоможу, якщо матиму час.Я допоможу, якщо би мав час.
A real condition takes the indicative future (матиму), not якщо би.
Common mistakes
би inside a real condition
Якщо би було тепло, ми пішли б гуляти.Якщо буде тепло, ми підемо гуляти.A real, possible condition uses the indicative future, not the hypothetical якщо би / би.
Missing comma between clauses
Якщо ти готовий ми починаємо.Якщо ти готовий, ми починаємо.A comma is obligatory at the boundary of the якщо-clause.
Exclamatives with який / як
Окличні речення з який і як
Ukrainian forms exclamations with який and як. Який goes before a noun and agrees with it in gender, number, and case: Який гарний день! Яка чудова ідея! Які смачні яблука! Як goes before an adjective or adverb and never changes: Як швидко! Як цікаво! Як гарно ти співаєш! The sentence ends with an exclamation mark. Який behaves like an adjective, so it must match its noun, while як behaves like an adverb and stays fixed. These exclamatives express admiration, surprise, or strong feeling.
Key rule
Який + noun (agrees in gender/number/case); як + adjective/adverb (invariable); both end with an exclamation mark.
Examples
- Який гарний день!Як гарний день!
Before a noun phrase you need який, not як.
- Яка чудова ідея!Який чудова ідея!
Який must agree with the feminine noun ідея, so яка, not який.
- Як швидко летить час!Який швидко летить час!
Before the adverb швидко you need the invariable як, not який.
Common mistakes
як before a noun
Як гарна квітка!Яка гарна квітка!A noun phrase requires який (agreeing), not the adverbial як.
No agreement on який
Який цікава книжка!Яка цікава книжка!Який must agree in gender with the noun: книжка is feminine, so яка.
Addition — також / теж
Приєднання — також, теж
Також and теж both mean 'also' or 'too', adding information. They are usually interchangeable, but their natural position differs. Теж is light and conversational, typically right after the word it adds to: Я теж люблю каву (Me too / I also love coffee). Також is slightly more formal and often comes before the verb or the new element: Він також прийшов (He also came). Both attach to whatever is 'added'. In negative sentences Ukrainian prefers теж не or також не: Я теж не знаю (I don't know either). Avoid the surzhyk тоже — the correct words are теж and також.
Key rule
Use теж (colloquial) or також (neutral) for 'also/too', placed next to the added element; never use the surzhyk тоже.
Examples
- Я теж люблю морозиво.Я тоже люблю морозиво.
Тоже is surzhyk; the correct Ukrainian word is теж.
- Він також прийшов на зустріч.Він прийшов на зустріч також він.
Також attaches to one element; repeating it makes the sentence ungrammatical.
- Ми теж не знаємо відповіді.Ми не знаємо відповіді теж так.
For 'not… either' use теж не in the right position, not a tacked-on теж так.
Common mistakes
Surzhyk тоже
Я тоже хочу чаю.Я теж хочу чаю.Тоже is a Russianism; standard Ukrainian uses теж or також.
Wrong placement changing meaning
Я читаю теж книжку. (meaning: I too read)Я теж читаю книжку.'Also' attaches to whatever it stands beside; to say 'I too read', put теж after Я, not before книжку.
Contrast — але / а / зате
Протиставлення — але, а, зате
Three connectors express contrast, and they differ in strength. Але means 'but' and marks a real opposition or unexpected turn: Я хочу піти, але немає часу. А is softer — 'and/but' — marking a simple difference or comparison between two things: Я люблю чай, а він любить каву. Зате means 'but on the other hand / to make up for it' and introduces a positive compensation: Робота важка, зате цікава (The work is hard, but rewarding). A comma always precedes але, а, and зате. Choosing а instead of але when there is a real obstacle is the most common mistake.
Key rule
Але = real opposition/obstacle; а = simple contrast or comparison; зате = compensating upside after a drawback; comma before each.
Examples
- Я хотів прийти, але захворів.Я хотів прийти, а захворів.
There is a real obstacle, so але is needed, not the comparative а.
- Я п'ю чай, а вона п'є каву.Я п'ю чай, але вона п'є каву.
This is a simple comparison of two preferences, so а, not the oppositional але.
- Квартира маленька, зате затишна.Квартира маленька, зате погана.
Зате introduces a compensating positive; pairing it with a negative (погана) contradicts its meaning.
Common mistakes
а where але is needed
Я хотів допомогти, а не зміг.Я хотів допомогти, але не зміг.A real obstacle to the first clause requires але; а only marks a neutral comparison.
але where а fits the comparison
Я люблю літо, але мій брат любить зиму.Я люблю літо, а мій брат любить зиму.Two simple, parallel preferences are joined with а, not the oppositional але.
Time sequence — спочатку, потім, нарешті
Послідовність у часі — спочатку, потім, нарешті
To order events in a narration, Ukrainian uses sequence adverbs. Спочатку (first, at the beginning) starts the chain: Спочатку я снідаю. Потім (then, next) marks each following step: Потім я йду на роботу. Далі (further, next) continues the chain like потім: Далі я перевіряю пошту. Нарешті (finally, at last) marks the last step and often a relief: Нарешті я відпочиваю. These adverbs usually stand at the start of the clause and need no comma after them in simple sentences. They make a story clear by signaling what comes first, next, and last.
Key rule
Order narration with спочатку (first) → потім / далі (then) → нарешті (finally), normally clause-initial and without a following comma.
Examples
- Спочатку я прокидаюся, потім снідаю.Потім я прокидаюся, спочатку снідаю.
Спочатку must open the sequence; reversing the order with потім first is illogical.
- Потім ми пішли в кіно.Потім, ми пішли в кіно.
In plain narration потім takes no comma after it.
- Нарешті потяг приїхав.Наконец потяг приїхав.
Наконец is a Russianism; the Ukrainian word is нарешті.
Common mistakes
Surzhyk наконец for 'finally'
Наконец ми приїхали додому.Нарешті ми приїхали додому.Наконец is borrowed from Russian; standard Ukrainian uses нарешті.
Surzhyk дальше for 'then/further'
Дальше я пішов спати.Далі я пішов спати.Дальше is a Russianism; the correct sequence adverb is далі.
Past tense — imperfective vs perfective forms
Минулий час — форми доконаного й недоконаного виду
In Ukrainian the past tense is built from the verb stem plus -в / -ла / -ло / -ли, agreeing with the subject in gender and number (читав, читала, читали). But almost every verb comes in an aspect pair, and the aspect is baked into the form. The imperfective (читав, писав, робив) describes the process, repetition or background of a past action. The perfective (прочитав, написав, зробив) marks a single, completed action with a result. So the same English past — "I read" — splits into читав (was reading / used to read) and прочитав (read it through, finished). Learning the pair together, not just one verb, is the key skill here.
Key rule
Form the past with -в/-ла/-ло/-ли (gender + number, no person), and pick the aspect: imperfective for process/repetition, perfective for one completed result.
Examples
- Вчора я читав цю книжку, але не дочитав.Вчора я прочитав цю книжку, але не дочитав.
Process not finished → imperfective читав; perfective прочитав would contradict 'didn't finish'.
- Я нарешті прочитала всю статтю.Я нарешті читала всю статтю.
A completed result ('finally read it all') needs the perfective прочитала.
- Вона щодня писала листи бабусі.Вона щодня написала листи бабусі.
Repeated habitual action (щодня) takes the imperfective писала.
Common mistakes
Perfective used for a durative/ongoing action
Я прочитав книжку дві години.Я читав книжку дві години.A measured stretch of time describes the process, which is imperfective.
Imperfective used for a single completed result
Я вже робив домашнє завдання, можна гуляти.Я вже зробив домашнє завдання, можна гуляти.'Already done' with a result requires the perfective зробив.
Synthetic future (-му)
Синтетичний майбутній час (-му)
Ukrainian has a future tense found in almost no other Slavic language: you take the imperfective infinitive and glue personal endings -му, -меш, -ме, -мемо, -мете, -муть straight onto it. So читати becomes читатиму, читатимеш, читатиме; робити becomes робитиму, робитимеш. It means exactly the same as буду читати — an ongoing or repeated future action — but as one word. It only works with imperfective verbs. The endings come from an old form of "to have" fused to the infinitive, so the whole infinitive (including -ти) stays visible: писати → писатиму, говорити → говоритиму.
Key rule
Imperfective infinitive + -му/-меш/-ме/-мемо/-мете/-муть = one-word future (читатиму), equal in meaning to буду + infinitive.
Examples
- Завтра я читатиму цілий день.Завтра я читаю цілий день.
Future intent needs the synthetic future читатиму, not the present читаю.
- Ти писатимеш мені щодня?Ти писатимешся мені щодня?
писати is non-reflexive; no -ся is added. Ending is just -меш.
- Ми працюватимемо разом наступного року.Ми працюватимем разом наступного року.
1pl ending is -мемо, not the colloquially clipped -мем.
Common mistakes
Building the synthetic future on a perfective verb
Я прочитатиму книжку завтра.Я прочитаю книжку завтра.Perfective verbs use the perfective-present form (прочитаю); -му future is imperfective only.
Dropping -ти of the infinitive before the ending
Я читму завтра весь вечір.Я читатиму завтра весь вечір.The full infinitive is kept: чита+ти+му → читатиму.
Analytic future (буду + infinitive)
Аналітичний майбутній час (буду + інфінітив)
The second way to talk about an ongoing future action is the compound, two-word future: the conjugated forms of бути (буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть) plus the imperfective infinitive. So буду читати, будеш писати, буде працювати, будемо вчитися. Only бути changes for person and number; the infinitive stays the same. It means exactly the same as the synthetic читатиму — a future process or repeated action — and the two are interchangeable. Like the synthetic future, it works only with imperfective verbs: you say буду читати, never "буду прочитати". This is usually the first future form learners feel comfortable with.
Key rule
буду/будеш/буде/будемо/будете/будуть + imperfective infinitive = compound future; only бути inflects, and the verb must be imperfective.
Examples
- Завтра я буду відпочивати.Завтра я буду відпочину.
The compound future takes an infinitive, not a finite perfective form.
- Ми будемо вчитися разом.Ми будемо вчити разом.
'Study (oneself)' is reflexive: бути + вчитися with -ся.
- Ти будеш писати листи бабусі?Ти будеш напишеш листи бабусі?
Only бути conjugates; the second verb stays an infinitive (писати).
Common mistakes
Adding a finite/perfective verb after буду
Завтра я буду прочитаю книжку.Завтра я прочитаю книжку.буду takes an imperfective infinitive; a completed future is the perfective present.
Conjugating the lexical verb instead of leaving it infinitive
Ми будемо працюємо разом.Ми будемо працювати разом.Only бути inflects; the main verb stays in the infinitive.
Perfective-present future
Майбутній час доконаного виду (проста форма)
When a verb is perfective, you cannot use буду or -му. Instead, the very same endings that look like the present tense automatically point to the future. прочитаю, прочитаєш, прочитає mean "I/you/he WILL read it through" — there is no present meaning, because a completed action can't be happening right now. Compare imperfective читаю (I am reading, now) with perfective прочитаю (I will read it / get it read). So напишу, зроблю, скажу, побачу are all future. This is the third Ukrainian future, and it is reserved for single, completed future actions with a result.
Key rule
A perfective verb conjugated with present-tense endings means the future: прочитаю / напишу / зроблю = a single completed future action.
Examples
- Я прочитаю цю книжку до п'ятниці.Я буду прочитаю цю книжку до п'ятниці.
Perfective future is a single word (прочитаю); no буду is added.
- Завтра я напишу тобі листа.Завтра я напишатиму тобі листа.
Perfective verbs have no -му future; the present-like form напишу is future.
- Він зробить це за годину.Він робить це за годину завтра.
A completed future action takes perfective зробить, not imperfective present робить.
Common mistakes
Adding буду to a perfective verb
Я буду зроблю це завтра.Я зроблю це завтра.The perfective present form is already future; no auxiliary is used.
Trying to give a perfective verb a -му future
Я прочитатиму статтю до вечора.Я прочитаю статтю до вечора.The synthetic -му future exists only for imperfective verbs.
The three futures — choosing between them
Три майбутні часи — вибір форми
Ukrainian has three ways to express the future, and the choice is driven by aspect. For an ongoing or repeated future action you use an imperfective verb in one of two interchangeable forms: the compound буду читати or the synthetic читатиму — same meaning, free choice. For a single completed future action with a result you use a perfective verb in its simple form: прочитаю, напишу, зроблю. So first ask: is the action a process/habit or one finished event? If process → буду + inf or -му. If one completed result → perfective present. You never combine them: "буду прочитаю" and "прочитатиму" are both impossible.
Key rule
Process/habit → imperfective буду+inf OR -му (free choice); single completed result → perfective present; never combine them.
Examples
- Завтра я буду читати цілий день.Завтра я прочитаю цілий день.
'Цілий день' is a process → imperfective буду читати, not perfective прочитаю.
- Я прочитаю цю книжку до неділі.Я буду читати цю книжку до неділі обов'язково всю прочитаю.
A bounded result ('by Sunday') → perfective прочитаю.
- Щодня я робитиму вправи.Щодня я зроблю вправи.
Repetition (щодня) is imperfective → робитиму; perfective зроблю means one time.
Common mistakes
Mixing буду with a perfective verb
Завтра я буду прочитаю весь розділ.Завтра я прочитаю весь розділ.Perfective future is the simple form; буду takes only imperfectives.
Putting -му on a perfective verb
Я зробитиму це до вечора.Я зроблю це до вечора.The -му future exists only for imperfective verbs.
Imperative — aspect choice
Наказовий спосіб — вибір виду
Once you can form commands (читай!, пиши!, зроби!), the next skill is choosing the aspect, because it changes the flavour of the order. The perfective imperative (прочитай! напиши! зроби!) asks for one specific action to be carried out and completed: do it, get it done. The imperfective imperative (читай! пиши! роби!) invites a process or a repeated/general action, or softens an order into an encouragement: go on reading, keep writing. A very important pattern: in NEGATIVE commands Ukrainian strongly prefers the imperfective — не читай!, не роби цього! — to say 'don't do it'. Perfective negatives carry a warning ('mind you don't…').
Key rule
Perfective imperative = one completed action (прочитай!); imperfective = process/repetition/invitation and nearly all prohibitions (читай!, не роби!).
Examples
- Прочитай цей лист, будь ласка.Читай цей лист до кінця обов'язково весь прочитай.
One specific completed action → perfective прочитай.
- Читай більше українською!Прочитай більше українською!
A general, repeated activity → imperfective читай.
- Не роби цього!Не зроби цього!
A plain prohibition uses the imperfective; the perfective would be a warning.
Common mistakes
Perfective imperative in a prohibition
Не зроби цього ніколи.Не роби цього ніколи.Plain 'don't do it' takes the imperfective; perfective negatives are warnings.
Perfective for a welcoming invitation
Зайдіть і сядьте, будь ласка.Заходьте і сідайте, будь ласка.Hospitable, process-like invitations are imperfective.
Non-2nd-person imperatives (ходімо, хай)
Спонукальні форми — ходімо, хай/нехай
Besides 'you' commands, Ukrainian can urge 'we' and 'they/he/she' to act. For 'let's…' you use the 1st-person-plural form ending in -мо: ходімо! (let's go), почнімо! (let's start), or the very common давай / давайте + verb: давай почнемо, давайте відпочинемо. For 'let him/her/them…' you use хай or нехай plus the present/future verb: хай він зробить, нехай вони почекають, хай буде так. Хай and нехай mean the same; нехай is a touch softer/more formal. These let you make suggestions and third-person wishes, not just direct orders to a listener.
Key rule
'Let's' = 1pl -мо form (ходімо!) or давай(те) + verb; 'let him/them' = хай / нехай + 3rd-person verb (хай зробить).
Examples
- Ходімо в кіно сьогодні!Ходимо в кіно сьогодні!
The hortative 'let's go' is ходíмо with stressed -мо, not the plain present ходимо.
- Давайте почнемо урок.Давайте почнімо урок.
After давай(те) use the 1pl future почнемо, not the separate hortative form.
- Хай він сам зробить це завдання.Хай він сам зробити це завдання.
хай takes a conjugated 3rd-person verb (зробить), not an infinitive.
Common mistakes
Using plain present for 'let's' instead of the hortative
Ходимо вже додому, пізно.Ходімо вже додому, пізно.'Let's go' is the stressed hortative ходімо, distinct from present ходимо.
Adding a redundant hortative after давай(те)
Давайте підемо разом погуляймо.Давайте підемо разом погуляти.давайте already signals the suggestion; follow it with a future/infinitive, not another imperative.
Conditional with би/б
Умовний спосіб — частка би/б
To say 'would' — for hypotheticals, wishes and polite requests — Ukrainian uses the past-tense form of the verb plus the particle би (or its short variant б). So я хотів би (I would like), ми поїхали б (we would go), вона прийшла б (she would come). The verb still agrees in gender and number like a normal past (хотів би / хотіла б), but the meaning is not past — it's hypothetical. The particle is movable and very flexible: it usually follows the verb or another stressed word, and becomes б after a vowel (я хотіла б, but я б хотіла). This is the everyday way to be polite: я хотів би замовити каву.
Key rule
Conditional = past-tense verb (gender/number) + movable particle би/б (б after a vowel): я хотів би, ми поїхали б — hypothetical/polite 'would'.
Examples
- Я хотів би замовити каву.Я хочу би замовити каву.
The conditional uses the PAST form хотів + би, not the present хочу.
- Вона прийшла б, якби мала час.Вона прийде б, якби мала час.
The particle attaches to the past form прийшла, not the future прийде.
- Я б порадив тобі відпочити.Я порадив бим тобі відпочити.
The particle is б/би (here moved to я б), never fused as 'бим'.
Common mistakes
Using present/future tense with би instead of the past form
Я хочу би піти з вами.Я хотів би піти з вами.The conditional is built on the past-tense form (хотів), not the present.
Fusing the particle onto the verb as an ending
Я зробивби це залюбки.Я зробив би це залюбки.би/б is a separate clitic word, written apart from the verb.
Reflexive verbs in -ся/-сь — basics
Зворотні дієслова на -ся/-сь — основи
Many Ukrainian verbs end in the attached part -ся (sometimes -сь). It is not a separate word and is never split off: митися ('to wash oneself'), одягатися ('to get dressed'), всміхатися ('to smile'). The -ся stays glued to the verb in every form: я миюся, ти миєшся, він миється, ми миємося. With most personal endings you write -ся, but after a vowel ending you may also see -сь in speech and song: я всміхаюсь. Often -ся means the action turns back on the subject (the person does it to themselves), so there is no separate object: Дитина вмивається ('The child washes up'), not вмиває себе.
Key rule
Attach -ся/-сь to the verb in every form, never split it off, and use no accusative object — the action turns back on the subject.
Examples
- Я щоранку вмиваюся холодною водою.Я щоранку вмиваю ся холодною водою.
-ся is glued to the verb and is never written as a separate word.
- Діти швидко одягаються в садок.Діти швидко одягають в садок.
Without -ся the verb means 'dress someone else'; the children dress themselves, so -ся is needed.
- Вона завжди всміхається до людей.Вона завжди всміхає до людей.
Всміхатися exists only with -ся; the bare form is not a word.
Common mistakes
Writing -ся as a separate word
Я вдягаю ся тепло.Я вдягаюся тепло.The postfix -ся is fused to the verb and is never detached or spaced off.
Dropping -ся and turning a reflexive into a transitive verb
Діти граю на майданчику.Діти граються на майданчику.Грати = 'to play (an instrument/game)' as transitive; гратися = 'to play around', the meaning here.
-ся verbs — change of meaning
Дієслова на -ся — зміна значення
Adding -ся often changes a verb's meaning, not just makes it reflexive. The plain verb usually needs an object, while the -ся verb does not. Compare: учити когось ('to teach someone') versus учитися ('to study, to learn'); зустрічати когось ('to meet/greet someone') versus зустрічатися ('to date, to meet each other'); мити щось ('to wash something') versus митися ('to wash oneself'). The -ся can mean the action returns to the subject (митися), is mutual between people (зустрічатися), or simply has its own separate meaning (учитися = 'study'). Always check which idea you want: Я вчу англійську means 'I am learning English' (object), but Я вчуся в університеті means 'I study at the university'.
Key rule
Treat the -ся verb as a different word from its plain partner: the plain form takes an accusative object, the -ся form does not, and the meaning shifts (учити vs учитися).
Examples
- Я вчуся в університеті на другому курсі.Я вчу в університеті на другому курсі.
Учитися = 'to study / be a student'; учити without -ся means 'to teach' or 'to memorise'.
- Ми зустрічаємося вже рік.Ми зустрічаємо вже рік.
Зустрічатися = 'to date / meet each other'; зустрічати needs an object (to meet someone).
- Дитина миється сама.Дитина миє сама.
Митися = 'wash oneself'; without -ся the verb expects an object (миє посуд).
Common mistakes
Using учити where учитися is meant
Моя сестра вчить у школі.Моя сестра вчиться у школі.'To be a pupil/study' is учитися; учити у школі would mean 'to teach at school'.
Dropping -ся on a reciprocal verb
Ми зустрічаємо щосуботи.Ми зустрічаємося щосуботи.'Meet each other' is the reciprocal зустрічатися; without -ся an object is required.
Obligation — мусити / повинен
Повинність — мусити, повинен
To say 'must / have to', Ukrainian uses two main ways. Мусити is a normal verb: я мушу, ти мусиш, він мусить + infinitive — Я мушу йти ('I must go'). It expresses strong, often unavoidable obligation. Повинен is not a verb but a short adjective-like word that agrees with the subject: повинен (m), повинна (f), повинні (pl) + infinitive — Він повинен працювати, Вона повинна допомогти, Ми повинні чекати. It means 'should / ought to / is supposed to'. There is no separate 'to be' before повинен in the present: just Я повинна, not Я є повинна. Both are followed by the infinitive of the main verb.
Key rule
Мусити conjugates like a verb (мушу, мусиш…) for strong 'must'; повинен/повинна/повинні agrees with the subject for 'should/ought', both followed by an infinitive and with no present-tense copula.
Examples
- Я мушу сьогодні закінчити роботу.Я мусить сьогодні закінчити роботу.
Мусити conjugates: first-person singular is мушу, not the third-person мусить.
- Вона повинна зателефонувати лікарю.Вона повинен зателефонувати лікарю.
Повинен agrees in gender: a feminine subject takes повинна.
- Ми повинні поважати одне одного.Ми повинна поважати одне одного.
A plural subject needs the plural form повинні.
Common mistakes
Not conjugating мусити
Ми мусить іти додому.Ми мусимо іти додому.Мусити is a full verb and must agree: first-person plural is мусимо.
No gender agreement on повинен
Марія повинен відпочити.Марія повинна відпочити.Повинен agrees with the subject; a feminine name takes повинна.
Ability — могти vs уміти
Здатність — могти і вміти
Both могти and вміти/уміти can translate 'can', but they mean different things. Могти means 'to be able / to have the possibility' right now: Я можу прийти завтра ('I can come tomorrow'), Тут не можна палити ('You can't smoke here'). Вміти (also written уміти) means 'to know how, to have a learned skill': Я вмію плавати ('I can swim / I know how to swim'), Вона вміє готувати. Use вміти for skills you have learned (swimming, driving, cooking) and могти for being able or allowed in a particular situation. Both are followed by an infinitive. Conjugate могти: я можу, ти можеш, він може; вміти: я вмію, ти вмієш, він вміє.
Key rule
Use вміти/уміти for a learned skill (я вмію плавати) and могти for being able/allowed in a situation (я можу прийти; можна?), each followed by an infinitive.
Examples
- Я вмію грати на гітарі.Я можу грати на гітарі завжди.
A learned skill takes вміти; могти would describe a momentary possibility, not the ability itself.
- Сьогодні я можу зустрітися з тобою.Сьогодні я вмію зустрітися з тобою.
Situational possibility ('I am able today') is могти, not the skill verb вміти.
- Вона вміє чудово готувати.Вона може чудово готувати знати.
Cooking is a skill (вміти); the sentence also wrongly stacks two verbs.
Common mistakes
Using могти for a learned skill
Я можу водити машину вже п'ять років.Я вмію водити машину вже п'ять років.A long-held skill is expressed with вміти; могти describes a particular possibility.
Using вміти for situational possibility
Завтра я вмію прийти раніше.Завтра я можу прийти раніше.'Being able to come tomorrow' is a circumstance, so могти, not the skill verb.
Expressing age
Вираження віку
Ukrainian states age with the dative of the person + a number + the right form of 'year': Мені двадцять років ('I am twenty', literally 'to me twenty years'). The person is in the dative: мені, тобі, йому, їй, нам, вам, їм, or a name in the dative (Оксані вісім років). The word for 'year' changes with the number: 1 (and numbers ending in 1, except 11) → рік (один рік, двадцять один рік); 2, 3, 4 (and 22–24…) → роки (два роки, двадцять три роки); 5 and up, plus 11–14 → років (п'ять років, одинадцять років). To ask, say Скільки тобі / вам років? There is no verb 'to be' in the present here.
Key rule
State age as dative person + numeral + рік/роки/років (1→рік, 2–4→роки, 5+ and 11–14→років), with no present copula: Мені двадцять років.
Examples
- Мені двадцять один рік.Мені двадцять один років.
Numbers ending in 1 (but not 11) take the singular рік: двадцять один рік.
- Моєму братові двадцять два роки.Моєму братові двадцять два років.
Numbers ending in 2–4 (not 12–14) take роки: двадцять два роки.
- Бабусі сімдесят років.Бабусі сімдесят роки.
From 5 upward (and round tens) the form is the genitive plural років.
Common mistakes
Wrong form of 'year' after 1
Мені двадцять один років.Мені двадцять один рік.Any number ending in 1 except 11 governs the singular рік.
Wrong form of 'year' after 2–4
Сину чотири років.Сину чотири роки.Numbers 2, 3, 4 (and ...2–...4 except 12–14) take роки.
Ready to master ukrainian grammar?
Get personalized stories, an AI tutor for your grammar questions, and smart practice for every topic on this page.